Роман ГРИГОРЧУК: «Нас бы устроило итоговое пятое место»

Главный тренер «Черноморца» прокомментировал результаты своей команды первой части чемпионата

Командою-відкриттям осінньої частини чемпіонату України з футболу можна назвати «Чорноморець». Одеські футболісти видали фантастичну кінцівку, набравши в останніх семи турах аж 19 очок.

Команда Романа Григорчука пішла на канікули, перебуваючи на єврокубковому п'ятому місці і маючи солідний гандикап над іншими претендентами на вихід в Лігу Європи. Про успіх «Чорноморця» кореспондент сайту «Футбол24» поговорив з його головним тренером Романом Григорчуком.

– Уболівальники «Шахтаря», «Дніпра» та «Металіста» шкодують, що розпочалася перерва, адже на цьому куражі команди могли б видати ще серію яскравих поєдинків. Чи можна таке саме казати про «Чорноморець»?
– З одного боку, нам потрібна була перерва, бо хлопці втомлені, накопичилося багато жовтих карток, треба було зробити певні висновки. Та з іншого боку, ми провели класний відрізок наприкінці і мої футболісти відверто жаліли, що перша частина чемпіонату закінчилася. Вони відчули смак перемог, а пауза у чемпіонаті перервала цей смак. Важко спрогнозувати, як би ми зіграли ще два-три зимові поєдинки. Але наважуся сказати, що могли зіграти ще краще, бо ішла тенденція до поліпшення якості футболу. Ми грали «по наростаючій».

– То «Чорноморцю» було б вигідно, якби восени відбувалося цілих 20 турів, а не 17?
– Ми були б згодні, щоб другого грудня 2012 року закінчився чемпіонат (Сміється). Підсумкове п'яте місце нас би цілком влаштувало. Зараз нам не на руку така велика перерва, тривалістю три місяці. Взимку треба виконати багато чорнової роботи.

– Чи маєте острах за те, що за три зимові місяці добротна гра вашої команди може зникнути?
– Ні, такий острах міг виникнути, якби я усвідомлював, що наша добротна гра випадкова. А я спокійний, бо ми вийшли на певний рівень. І навесні треба тут втриматися.

– Що треба зробити взимку футболістам і тренерові для того, щоб зберегти позиції?
– Головне завдання футболіста – добре відпочити. І не занедбати готовності. Для цього ми для кожного розробили програму, що і коли вони мають робити. З третього грудня по десяте січня кожен гравець має зробити щось корисне для своєї кар'єри. Кожного дня роботи небагато, але вона є. Ну а тренер постійно працює. У розпал сезону мій робочий день починається о 7.30 і триває допізна. Нині ж маю значно більше часу. Та все одно найефективніше працюю увечері, коли сім'я засинає. Тоді ж сідаю за конспект і записую нові ідеї, «копаю» старі записи, порівнюю.

– Саме тому Ви радите підопічним конспектувати під час теоретичних занять?
– Коли людина пише, вона краще запам'ятовує. А якщо забуде, то може відкрити конспект і згадати. У голові футболіста все має бути розставлено «по поличках».

– Романе Йосиповичу, кажуть, що «Чорноморець» показує прагматичний футбол. Ви з цим згодні?
– Був певний відрізок сезону, де справді мав місце прагматизм. Ми ж розуміємо, що без результату цікавий футбол нікому не потрібен. 

– Ви жертвуєте видовищністю заради результату?
– Жертвуємо частково. Але якщо говорити про серію із шести перемог в семи турах, то наш футбол не був примітивний. Ми просто відмовилися від ризикованих тактичних ходів. Але гра «Чорноморця» була яскравою. Та все одно це ще не те, про що ми мріємо.

– А мрієте про контроль м'яча?
– І не тільки. Одного контролю замало для результату. Це лише один із засобів досягнення перемоги. Це лише підготовка атаки, яку треба ефективно завершити.

– Чи визначилися Ви з позиціями, які у міжсезоння треба підсилити?
– Нам потрібне підсилення в атаку. Це можуть бути нападники або атакувальні півзахисники. Думаю, кожен український тренер потребує добрих нападників. Їх мало не буває, вони можуть бути різнопланові, вони створюють конкуренцію між собою. До того ж, у переможній серії в семи матчах ми залучали здебільшого 12 футболістів. Дванадцять хлопців, можна сказати, подолали марафон. Добре, що не було травм. Все складалося гладко, не було нагальної потреби в ході матчів щось змінювати на краще. А раптом... Тож треба придбати атакувальних гравців, щоб застрахувати себе від різних непередбачуваних ситуацій.

– Ви сказали, що головне завдання футболіста – добре відпочити. А тренер також має розслабитися під час відпустки?
– Я радий, що маю аж 24 години на добу для того, щоб не лише відпочити, але й подумати, зібрати плани докупи. І водночас можу побути із сім'єю.

– Де Ви відпочиваєте?
– Я категорично проти поїздок десь на теплі острови. Не люблю цих тривалих перельотів, адже ситий авіапольотами під час сезону. На щастя, дружина також у цьому мене підтримує. Тож залишився вдома, в Одесі. І ближче до Нового року вирвуся до рідної Коломиї, знайду час для того, щоб полюбуватися засніженими Карпатами.

– І покататися на лижах?
– Ні, я не люблю лижі. По-перше, боюся висоти, по-друге, ніколи мені лижі не імпонували. Люблю просто подихати карпатським зимовим повітрям.

football24.ua